Под Новый год на старый оглянусь…
Как по знакомым улицам пройдусь,
И вспомню все, и снова удивлюсь,
И пред Тобой, Господь, опять склонюсь.
За каждый день и час – благодарю!
За то, что снова пред Тобой стою,
За благодать, которою живу,
За милость и любовь, Господь, Твою!
За то, что жизнь мою в руках Своих
Хранишь надежно каждый час и миг,
И это никому не разорвать –
Коль Бог за нас, кто может устоять?
И сколько мне еще прожить дано – неведомо,
но знаю лишь одно – мои все дни Ты видишь наперед,
И волос с головы не упадет без Твоей воли,
Мой Господь и Царь, И потому светла моя печаль.
И потому, что б ни пришлось пройти,
С Тобою все смогу перенести.
Пока течет рекою благодать,
С Тобой не страшно жить и умирать.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
